Село Бродки — центр сільської Ради — розташований на березі річки Зубри, за 7 км від районного центру і за 9 км від залізничної станції Миколаїв-Дністровський. Населення - 435 чоловік. Дворів - 167. Сільській Раді підпорядковані населенні пункти Глухівець, Луб'яне, Суха Долина, Тростянець. Перша згадка про с. Бродки відноситься до XV століття.
В 1645-47 рр. село потерпіло від постоїв хорогви війська князя Я.Вишневецького, а восени 1648 р, його знищили татари, які прийшли з козаками Б. Хмельницького. Тому в 1650 р. з 22 золотих податку тут було зібрано лиш 8 золотих. Лиш в 1670 р. село знову стало обробляти 9 ланів, як і на початку століття. Селяни мали до 90 пнів бджіл. Управляв селом тівун, звільнений від повинностей. В 1711 р. в селі вже діяв бровар, котрий приносив 250 золотих прибутку. В 1712 р. власники села Устріцькі продали село Погорецьким. В 1729 р. Август II підтвердив місцевим священикам Якову і Данилу Докочинським та їх братам Теодору і Стефану їх свободи і права володіння 2 ланами землі.
В 1798—1803 рр. на кам'яному фундаменті і дубових підвалинах була збудована церква Непорочного Зачаття Богородиці. Всі будови церкви обійшлись в 183 золотих. Церква мала двох підданих В.Хоміцького та Я.Шаварака, які мали по два дні в неділю обробляти її поле і виконувати на користь церкви інші повинності. Священик Теодор Онишкевич мав право без черги та оплати молоти в панських млинах до 60 корців зерна в рік, а з лісу міг вивезти щороку 104 фіри дров. Сільська громада вносила йому до 16 корців пшениці «проскурного». Сільська громада тоді мала печатку овальної форми з зображенням вола, поверненого вліво і німецьким написом «Печатка Бродківської громади». В пам'ять про скасування панщини були поставлені хрести в селі і на хуторі Хатки. В 1860 р. в селі була заснована тривіальна школа. Вчитель дяк Іван Андріївський мав від громади 122 золотих в рік і 8 сагів дров на опалення.
В 1867 р. з 45 хлопчиків до школи ходили 33, з 37 дівчат — лиш 13. В кінці XIX ст. Священик Іполіт Погорецький, котрий прибув до села в 1891 р., вирішив будувати нову церкву. Кошторис виходив на 14 тис. золотих римських, але власник маєтку Е.Торосєвич погоджувався лиш на 9 тис. Він був вірменином і в 1885 р. приймав тут вірменського архієпископа Ісаковича. Тоді І. Погорецький звернувся в газету «Діло», а потім книжку «Зів'ялі цвіти», яку безплатно розіслав майже 2 тисячам осіб з проханням про допомогу на закінчення і оздоблення церкви.
Жителі села були в рядах УСС та УГА. В селі є символічна могила загиблих при обороні Щирця в травні 1919 р. В 1930 р. село постраждало від пацифікації, був розкопаний символічний шевченківський курган. В 1937 р. в селі відзначалось 100-річчя «Русалки Дністрової». Там також встановлено пам'ятник односельчанам, які загинули на італійському фронті в 1916—1918 рр. У 1964 р. встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку роботи скульптора Якова Чайки, уродженця Бродок.
Comments:
На сайті
ВКонтакті