Місто Новий Розділ належить до наймолодших міст Львівської області. Розташоване у східній частині Миколаївського району. Засноване у 1953 році у зв’язку із освоєнням великого родовища самородної сірки біля старовинного селищa Розділ. Місто лежить на Лівобережному Дністровському схилі на висоті 290 м. над рівнем моря, на стику Опілля і Передкарпатського прогину. Територія Нового Роздолу до 1952 року була незаселеною і являла собою поля і сіножаті. Розвідане тут родовище сірки було одним із найбільших у Європі, а неглибоке залягання сірчаних руд створювало вигідні умови для видобутку сірки кар’єрним способом, економічна ефективність якого в 4-6 разів вища, ніж у шахтного. Зважаючи на те, що сірка є стратегічною сировиною для хімічної та військової промисловості, в 1952 році Міністерство хімічної промисловості СРСР прийняло рішення про будівництво великого сірчаного комбінату і робітничого селища для розселення будівників та експлуатаційників комбінату.
Надалі масштаби і прискорені темпи розвитку поселення та виробництва були зумовлені наявністю значних запасів цінної хімічної сировини, зростаючою потребою в ній колишньої держави і вільними трудовими ресурсами в прилеглих населених пунктах. Вже у 1959 році Указом Президії Верховної Ради УРСР Новий Розділ був віднесений до категорії селища міського типу. У 1960 році Рада Міністрів СРСР Постановою №315 прийняла рішення про подвоєння потужності Роздільського гірничохімічного комбінату, а 24.06.1963 року Держплан СРСР прийняв рішення про подальше збільшення потужності виробництва. У 1963 році Указом Президії ВР УРСР Новий Розділ віднесений до категорії міст районного значення. Від початку свого заснування місто розвивалося за спеціальною містобудівельною документацією – генеральним планом розвитку. Перший проект планування селища Новий Розділ був розроблений інститутом “Укрмістобудпроект”(м.Харків) у 1954 році на основі даних затвердженого проектного завдання гірничохімічного комбінату. Проектна чисельність селища за цим планом складала 12,6 тис.чоловік.
У 1964 році у зв’язку із розширенням гірничохімічного комбінату, будівництвом ремонтно-механічного заводу, групи підприємств будівельної індустрії інститут “Укрмістобудпроект” розробив новий генеральний план, який передбачав ріст населення міста на 1985 рік до 35 тис.чоловік. У зв’язку із суттєвим розширенням виробничої бази міста – будівництвом заводу складних мінеральних добрив та необхідністю відповідних змін в інфраструктурі міста, цим же інститутом “Укрмістобудпроект” у 1982 році був розроблений новий генеральний план розвитку міста. Необхідно відзначити, що бурхливий розвиток міста в ці роки – заснування і розвиток кільканадцяти промислових підприємств, інтенсивне житлове будівництво, становлення міської інфраструктури призвело до зміни функціональної ролі міста із підпорядкованого великому виробництву поселення до власне міста, як організаційно-господарського та культурного центру. У зв’язку із цим виникли потреби власне міста у пошуку взаємозв’язаних рішень природо-екологічних, соціально-економічних, санітарно-гігієнічних, архітектурно-будівельних та інженерних завдань, пов’язаних із раціональною організацією території і функціональною взаємодією виробництва, розселення і будівництва. Тому вперше замовником нового генерального плану розвитку міста виступив виконавчий комітет міської ради. Однією із суттєвих причин необхідності нового генерального плану розвитку стало включення у 1967 році в адміністративні межі міста села Малехів.
Новий генеральний план розвитку міста Новий Розділ був розроблений інститутом “Укрзахідцивільпроект” у 1990 році. Невважаючи на те, що вже через кілька років після розробки генерального плану відбулися значні зміни містоутворюючих факторів (промисловість, капітальне будівництво), цей генеральний план справив позитивний вплив на подальший розвиток міста. Планом визначено місце і роль міста у системі поселень Львівської області, умови формування системи приміської та зеленої зони. Згідно до плану місто Новий Розділ має свою відокремлену локальну систему розселення.
Пунктами позаміського розселення та тяжіння міста є населені пункти, що розташовані поблизу, а саме: смт. Розділ, с. Березина, с. Берездівці, с. Гранки-Кути, с. Горішнє, с. Долішнє, с. Ілів, с. Крупське, с. Підгірці, с. Станківці. Згідно до проекту територія приміської зони складає 12730 га. Зелена зона формується за межами міста і включає лісопарки, приміські ліси, колективні сади, сільгоспугіддя та інші території. В межах зеленої зони знаходиться зона відпочинку, розташована в північному напрямку від міста в урочищі озера “Барвінок”. Тут розміщені профілакторій, літній табір для дітей, човнова станція, пляжі. Загальна територія зеленої зони становить 8860 га. Необхідно також відзначити, що в незалежній Українській державі, в умовах переходу до ринкової економіки, змінилися й самі основи організації життя міста, планування його розвитку. Попередні підходи до складання планів генерального розвитку міст втратили сенс.
Багато міст, районів розробляють так звані “бізнес-плани”, плани стратегічного розвитку. Розробляються також бізнес-плани або інвестиційні програми розвитку окремих галузей міського господарства, наприклад, водопостачання, теплопостачання та інших. Складання таких планів вимагає значних грошових, технічних та людських ресурсів. Для нашого міста актуальною є зміна містобудівельної частини генерального плану розвитку з огляду на те, що висотне будівництво практично припинилося, а індивідуальна малоповерхова забудова вимагає збільшення площ забудови. В умовах обмеженості міської території та зіткнення інтересів міста і навколишніх сіл це стало, як і для багатьох інших міст, проблемою. Результатом переговорів із сусідніми громадами стала корекція генерального плану розвитку міста у містобудівельній частині.
У 1996 році на замовлення міськвиконкому інститут “Містопроект” виконав “Містобудівельне обгрунтування територіального розвитку м.Новий Розділ та сіл Берездівці і Гранки-Кути”. Таким чином, в результаті інтенсивного та більш-менш планомірного розвитку усіх містоутворюючих факторів, місто Новий Розділ за 50 років свого існування виросло у значний промисловий і культурний центр Львівщини. Тут зосереджені підприємства хімічної промисловості, машинобудування і металообробки, промисловості будівельних матеріалів, харчової та легкої промисловості. Важливим фактором розвитку економіки міста стало підприємництво, в якому зайнято біля 1000 осіб. Важливим та стабілізуючим для соціально-економічної сфери міста в умовах кризи є численні бюджетні установи міста - установи освіти, охорони здоров’я, культури, дошкільні заклади.
Незважаючи на глибоку кризу, в якій перебуває промисловість міста, домінуюча роль цієї галузі в містоутворюючій базі міста, очевидно, буде збережена. Вихід із кризи та розвиток промисловості базується на реструктуризації головного підприємства міста - державного гірничо-хімічного підприємства “Сірка” та створенні на його базі госпрозрахункових рентабельних підприємств. Розвиток міста на перспективу буде пов’язаний також із розширенням і поглибленням його функцій як центру адміністративного, виробничого, культурно-освітнього та побутового обслуговування населення навколишніх поселень.
Інші джерела:
Новорозділля - чарівний мальовничий куточок української землі. Тут віками росли буйні ліси.
На початку XIX ст. ці землі належали сім'ї Лянцкоронських. Але основне багатство - сірка була для них недоступною.
Тут, у заплаві Дністра, пастухи побачили джерело, в якому кипіла «золота» вода. Різне вигадували селяни про це джерело. Воно здавалось їм і загадковим, і таємничим. Граф Лянцкоронський розповів про цю дивину своєму колезі інженеру. Той після довгих роздумів прийшов до висновку, що в глибині землі залягають поклади сірки. Почувши таке, граф почав старанно збирати в друкованих працях скупі відомості про сірку. Ляндкоронський та його спільники дійшли до висновку, що Роздільське родовище багатше від усіх інших відомих у Польщі сірчаних родовищ, що сірка тут залягає на невеликій глибині, її легше добувати і, отже вона буде дешевшою. Наввипередки гналися в Розділ представники різних хімічних фірм. І чим довше вони ходили по заплаві Дністра, тим страшнішою здавалась їм ця місцевість. Непрохідні болота, а поруч ріка, яка в дні повноводдя виходить з берегів. Не зразу втихомирився Карл Лянцкоронськнй, а перед смертю заповідав своєму синові не випускати з рук придністровські землі. Та єдине, з чого скористався син,— це сірчана вода, яка служила цілющими купелями для графської сім'ї.
Судилося розкрити таємницю «жовтої киплячки» лише у липні 1950 року геологам, які виявили під товстим шаром землі багатющі поклади сірконосної руди.
У травні 1953 року розпочалось будівництво сірчаного комбінату та перших житлових будинків.
У листопаді 1955 року з стальних трубопроводів комбінату полився золотий струмок сірки.
Новий Розділ — місто обласного підпорядкування, центр міської Ради народних депутатів, наймолодше місто Львівської області.
Як і багато інших молодих міст, Новий Розділ внаслідок відкриття і розробки родовищ самородної сірки, широковідомим став не тільки на Україні, а й далеко за її межами. Місто розташоване на лівобережному дністровському схилі, за 3-4 км. від Дністра, на висоті 290 метрів над рівнем моря, в 19 км. від м. Миколаєва.
Новий Розділ розташований в 60 км. південніше Львова. Через місто проходить автомобільна дорога Миколаїв-Ходорів. Залізничною віткою Ходорів-Новий Розділ, побудованою в 1958 році, місто зв'язане з обласним центром. Населення — 29811 чоловік. На території міста, крім ДГХП «Сірка», збудовано завод залізобетонних виробів, завод «Сигнал», дослідно механічний завод «Карпати», хлібозавод, автобазу. Тут працює трест «Роздол-хімбуд» (в т. ч. БУ № 62, БУ №63), БМУ № З, БУ-27, організація орендарі» «Роздолспецбуд». У місті діє технікум, два училища СПТУ-5, 6 школа мистецтв, 5 середніх шкіл.
Центром культурного життя в місті є Палац культури і техніки «Юність». Діють також дві міських бібліотеки, кінотеатр, стадіон, плавальний басейн, спортивна площадка з штучним льодом. У місці працює «Побуткомбінат», де є ательє індпошиву, майстерня по ремонту одягу, хімчистка, біля 40 магазинів.
Із загальної кількості населення в Новому Роздолі проживає у віці від до 14 р.—8567 чоловік, від 15—39 р.р.— 13240 чоловік, від 40—54 р.р.— 5360 чоловік, від 55—74 р.р.— 2311 чоловік, та 75—79 р.р. і старше—333 чоловік. Із загальної чисельності населення проживає в місті у віці молодше працездатного — 9280 чоловік, у працездатному віці — 18444 чоловік. У віці старше працездатного — 2087 чоловік.
Comments:
На сайті
ВКонтакті