Помер бл. 1582 р. у Львові. Зодчий. Зачинатель ренесансного стилю в українському будівництві. Один з найвидатніших львівських зодчих.
Вірогідно був родом з Красова, звідки брали камінь на головні львівські будови. Допомагав майстрам кола Сапті Гуччі, від яких перейняв традиції ренесансного мистецтва. Міг бути і учнем Падовано, як С.Чешек.
Збудував дзвіницю Вірменського собору (1570), первісну дзвіницю Успенського собору (вежа Корпякта), Чорну каменицю на Ринку (1577) та каплицю Трьох святителів (1578), яка перенесла в камінь з ренесансним декором традиційну українську тридільну церкву.
Дослідники вперто не хочуть признавати П.Красовського українцем. Головним аргументом служить високий рівень його робіт і близькість їх до кращих італійських зразків ренесансного зодчества. При цьому не звертають увагу на чотири суттєві обставини:
П.Красовський єдиний з великих львівських зодчих не вступив в цех, що для італійця було би надто дивним і неприроднім, а для католика не викликало проблем, тоді як православних якраз до цеху зодчих і скульпторів не приймали (як нецеховий майстер він перебував під покровительством Костянтина Корнякта);
П.Красовський єдиний з великих львівських зодчих не виконав жодного замовлення для католиків, а працював для православних братств та вірменської общини;
Прізвисько «Красовський» досить незвичне для італійця, навіть якщо він першим почав використовувати красівський камінь для львівських будов, тоді як родина дрібних шляхтичів Красовських в ці часи добре відома як активні члени львівських церковних братств;
каплиця Трьох святителів не залишає сумнівів, щодо глибокого знайомства її автора з галицькою архітектурою, власне її підкарпатськими варіантами, тоді як у жодного з італійців, які працювали у цей час у Львові нічого подібного не зауважено.
На сайті
ВКонтакті