Народився не пізніше 1630 р. в Миколаєві або в Дроговижі. Його батько православний шляхтич Федір Чижинський знаходився на службі у дроговизького старости Миколи Остророга бл. 1622 — 1635 рр. і якийсь час виконував функції підстарости, тобто фактично управляв староством. Федір Чижинський мав будинок на Ринку в Миколаєві, в якому, напевно, і народився син Степан.
Степан здобув досить ґрунтовну освіту напевно у Львові. Хоча першим його вчителем міг бути Яків Козмич, який у 1619 р. для школи при церкві св.Миколая переписав Апостол, або інший незнаний дяк - дидаскал з Миколаєва. Як шляхтич і служебник Остророгів, Степан потрапив до складу коронного війська. У 1657 р., вже як ротмістр панцир ної хорогви, він взяв участь у поході гетьмана С.Потоцького на Україну. Але Чижинський не хотів і не міг воювати проти українців. Тому він відмовився від блискучої кар'єри і втік до козаків.
Опинившись у Києві, Степан Чижинський два роки викладав латин ську мову у Могиляиському колегіумі. За цей час становище змінилося. Гадяцька умова і зближення гетьмана І.Виговського з поляками налякали Чижинського. Хоча всім учасникам «ребелій» гарантували прощення, Чижинський, як втікач з королівського війська, мав підстави побою ватися за своє майбутнє. Тому він перебрався до Смоленська, де два роки навчав дітей князя М.О.Голіцина.
У 1675 р. Чижинський потрапив в Москву. Боярин А.С.Матвеєв доручив йому організацію першого московського театру. Спочатку Степан Федорович навчав «комедійним наукам» 80 піддячих, а потім з ними по ставив при царському дворі дві п'єси «Про Давида з Голіадом» (23.01.1676) та «Про Бахуса з Венусом» (24.01.1676). Тексти п'єс не збереглися. Одні дослідники вважають автором п'єс самого Чижинського, інші думають, що він тільки переклав з латинської п'єси Г.Грегорі.
Театр проіснував недовго. Боярин Матвеєв був засланий у Карго поль. Чижинського чекала така сама доля. Але його врятував митрополит Паїсій Лігарит, який у Москві потребував перекладача. За протекцією митрополита 1.02.1678 р. С.Чижинський був прийнятий на службу у Посольський приказ. На той час зовнішньополітичне відомство Московсь кої держави налічувало у своїх рядах чимало українців. Серед московитів не вистачало фахових спеціалістів, які би знали звичаї інших народів, а головне мови. Фактичним керівником приказу був думний дяк Омелян Гнатович Українцев.
У 1678 — 1679 рр. С.Чижинський переклав з латинської мови трактат «Книгу про місяць і про всі планети небесні» та з польської книгу Ш.Старовольського «Двір цісаря турецького». Обидва переклади потрапили до царської бібліотеки. До кінця свого життя Чижинський писав вірші та перекладав книги з різних галузей науки і культури. Крім того він став помітною фігурою серед служителів Посольського приказу. У 1684 р. Чижинський брав участь у переговорах з віденськими дипломатами І.Х.Жировським і бароном Блумбергом у Дорогобужі. Ці переговори були важливим етаном при заключенні «Вічного миру» Моск ви з Польщею. У 1686 р. Чижинський їздив з боярином Б.П.Шереметьє вим до Львова, Варшави і Відня. Він був присутнім у палаці Кориякта у Львові при підписанні «Вічного миру». З Відня Чижинський разом з І.Волковим їздив у Венецію з листами до дожа, колишнього прослав леного полководця і генералісімуса Франческо Джероламо Морозіні. Тоді Московська держава виступала як союзник Австрії, Польші і Венеції у війні з Турцією. У 1692 р. з 22 перекладачів Посольського приказу С.Чижинський був на третьому місці за розмірами оплати. У 1695 — 1697 рр. він очолював московську місію у Відні. Останця згадка про нього відноситься до 1699 р.
Цікаво, що зачинатель московського театру і, можливо, перший російський драматург народився і здобув початкову освіту у Миколаєві...
Comments:
На сайті
ВКонтакті
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису.