Внук першого війта-українця міста Миколаєва. Терлецьким у XVII ст. належало с.Красів. В молодості шляхи П.Терлецького якось пересікалися з С.Чижинський (напевно в Миколаєві), бо за протекцією останнього у 1686 р. він був прийнятий на службу до боярина Б.П.Шереметьєва. Разом з ним їздив у Відень, Баден, Венецію, Рим та на Мальту.
У 1695 р. в Чернігові у єпископській друкарні польською мовою вийшла його книга «Слава героїчних справ ясновельможного його милості пана Бориса Петровича Шеремети» з ілюстраціями відомого українського гравера Леоитія Тарасевича. Це був панегирик Б.П.Шереметьєву, який разом з гетьманом І.Мазепою успішно воював на Низу Дніпра проти турків. Можна звернути увагу, що сам Борис Шереметьєв здобув освіту у Києві в Могилянській академії і був в добрих стосунках з гетьманом Мазепою і верхівкою козацтва.
Пізніше з'явилися «Вірші мальтійському кавалерові генерал-фельдмаршалу Б.П.Шереметьеві 1701 - 1705 рр, написані російською мовою, але з добре помітними українізмами. І.Шляпкін приписував їх С.Чижинському. Йому слушно заперечував С.Ніколаєв, вказуючи, що на той час Чижинський вже помер. Крім того автор поезій згадував окремі епізоди подорожі на Мальту. З усього оточення Шереметьєва написати ці вірші міг лише П.Терлецький. Далі сліди його губляться.
Comments:
На сайті
ВКонтакті