Володимир Михайлович Матвіїшин — депутат Миколаївської районної ради V та VI демократичних скликань. Від 2010 року - голова комісії районної ради з питань бюджету, балотувався від Київця, член партії “Сильна Україна”. У Пісочні 25 червня 1967 року народився і там проживає. Закінчив Черницьку середню школу. Освіта вища, вчитель фізики. Трудову біографію розпочав у 1992 році в Київецькій школі керівником допризовної підготовки юнаків. Від 1995 року він - заступник директора цієї школи, від 2000 року — директор. Одружений. Дружина — медик, працює у Стрию в лікарні для залізничників, син Тарас — випускник АНУ ім. Ів. Франка, Остап — третьокурсник цього ж вишу, обидвоє радіоелектроніки.
- Якою була причина Вашого повторного балотування кандидатом у депутати районної ради?
- Насамперед, цікавість до того, що відбувається в районі. А ще — нагода бути корисним громаді. Найбільше переймаюся долею шкіл — і Київецької, де працюю, і рідної Черницької. Адже школа — це такий своєрідний центр села, без якого не обходиться жодна людина. Школа в усі часи потребує матеріальної підтримки. Спілкуюся «в районі» із різними людьми, намагаюся лобіювати інтереси Київецької школи і села. В останні два роки вдалося зрушити вирішення проблем — проведено капітальний ремонт харчоблоку, внутрішніх санвузлів. Сподіваємося 1 жовтня відкрити групу для дітей 5-річного віку. Для цього проводимо у частині приміщення колишнього дитсадка, де зараз розмістилися сільська рада та амбулаторія, капітальний ремонт із сільського бюджету на це виділено 20 тисяч гривень. Однак, проблеми підпорядкування групи ще треба вирішити, можливо, вдасться обговорити це на наступній сесії сільради, а досягнути результату — на сесії районної ради.
- А що найбільше болить голову «бюджетної» комісії?
- Ставлення деяких замовників коштів до вирішення фінансових проблем. Адже буває, що документи скеровані у районну раду, бюджетна комісія розглядає запит, але автор звернення забув про нього, а, може, йому ніколи прийти на засідання комісії і пояснити конкретніше, для чого потрібні кошти. Тому й не знаємо, кому потрібні кошти першочергово, а хто може почекати, оскільки всіх задовольнити неможливо. Болить будівництво школи в Черниці, завершення акушерського корпусу в Миколаєві і, зрозуміло, наповнення бюджету. На жаль, економіка району працює не на повну потужність.
-Яким бачиться шлях наповнення бюджету?
- Новий Податковий кодекс - не на користь наповненню районного бюджету, а на «мінус» у ньому. А ось дія інвестиційних програм більше зосереджена на місцевому рівні. І ці громади, де вони діють, розвивають власну інфраструктуру. Наразі втішної перспективи не передбачаю. Хіба що вивести із тіні малий і середній бізнес. Ініціативніше працювати радимо сільським головам, адже саме їм видніше, що гроші знаходяться, як кажуть, прямо під ногами...
- Бути головою такої комісії райради, напевно, нелегко і відповідально?
- У депутатському корпусі попереднього скликання я був членом такої комісії, набув певного досвіду. Коли мені запропонували її очолити, я погодився, тим паче, що усі решта депутати були новачками. Звертаюся по допомогу до голови райради Ольга Жили, начальника фінансового управління Зоряни Москалюк, які завжди радять, підказують. І з їхніми рекомендаціями спільними зусиллями із іншими депутатами вдається розподіляти кошти та спостерігати за їх освоєнням.
- Не обділяєте і Київецьку школу?
- На жаль, майже нічим не можу школі допомогти. Гріхом було б і нарікати на райраду, адже вдалося скерувати кошти на внутрішні санвузли у декількох школах. І Київецькій «перепало» 60 тисяч гривень, і дещиця - на дитячу дошкільну установу в Пісочні... Але коштів загалом замало, тому нелегко вплинути на їх розподіл таким чином, щоби посприяти саме своїм виборцям. Не забуваю, що всім складом ради мусимо працювати в інтересах усього району.
Цікаво знати: хочемо вам запропонувати розробку комплексної системи мотивації персоналу, наприклад разработка системы вознаграждения, що значно покращить фінансову активність вашої компанії...