Володимир Григлевич, сільський голова Горішного та Долішного.
Народився у 1955 році, навчався у Горішненській восьмирічці, Новороздільській ЗОШ №3, Новороздільському політехнічному технікумі (механічний факультет). На РМЗ «Карпати» пройшов шлях від слюсаря до начальника цеху. Потім були роки заробітчанства. Із 2008-го до виборів працював інженером сервісної служби на фірмі «АГРО-Союз-Захід» у Львові.
- Чому вирішили стати війтом?
- Попри все - своє життя пов'язую із селом, адже дружина із Долішного. Тобто, проблеми сіл мені знайомі. Хочеться допомогти територіальній громаді і вивести село на вищий рівень. Найперше, зберегти екологію території. А ще шукати нових джерел фінансування.
- Що зробили для того, щоб люди Вас обрали?
- До виборів - фактично нічого. Думаю, односельці мені просто повірили, адже знають мене змалечку. Колись моя мама теж була головою сільради.
- Які проблеми, на Вашу думку, потребують першочергового вирішення?
- Це - поганий стан доріг, закинуті і засмічені ставки, потічок, який є єдиною водною «артерією» наших сіл, а ще потребують ремонту приміщення Долішненського Народного дому та фельшерсько-акушерського пункту. Не завадив би транспорт для ФАПу, щоб оперативніше забезпечувати село ліками і доставляти хворих до лікарні. Водночас, необхідно залучати інвесторів для обробітку земель наших пайовиків та ведення сільського господарства у колишніх колгоспних приміщеннях, які нині пустують. Маємо також потребу у послугах автобуса « Школярик», бо треба довозити дошкільнят до дитячої установи у Берездівці, а старшокласників - до шкіл Нового Роздолу.
- Чи встигли уже щось зробити?
- Не так багато, як би хотілося. Але уже є деякі напрацювання з інвесторами. Зокрема, зараз ведемо переговори із керівництвом ТОВ «Вінал-агро» стосовно меліоративних робіт у Долішному.
- Як охарактеризуєте депутатський корпус, виконком?
- У нас 16 депутатів, більшість із яких - новообрані, більш того - в основному молоді перспективні люди, хоча є і старші, які діляться досвідом. Усі вони є односельчанами, тому прекрасно розуміють проблемні питання нашої території. У виконкомі люди більш зрілого віку, які охоплюють практично усі сфери, зокрема, є педагоги, медики, працівники пошти, директори Народних Домів, господарники, а також представники хутора Діброва, що належить до нашої сільради.
- Що хвилює загалом?
- У першу чергу - бюджет села. Він, хоч і прийнятий, але не відповідає потребам територіальної громади. Бракує нам підключення до мережі Інтернет, а ще потребує оновлення комп'ютерна техніка у сільській раді. Крім цього, треба вже довести до логічного завершення задіяння земель під кар'єр для видобування вапняного каменю, де люди мали б робочі місця. Але найбільше турбує відновлення центральної дороги на проміжку від Берездівців до Горішного.
Цікаво знати: ми хочемо вам запропонувати музыкантов на праздник. Чому саме у нас? Тому що, величезний досвід, багатий творчий шлях, талановитий творчий колектив, беззмінний керівник, різноплановий репертуар - це все лише у нас...
Розмовляла Оксана Давид