Ігор Мартинюк, депутат районної ради від селища Роздолу, учасник комісії з освіти і туризму. Народився на Тернопільщині у селянській сім’ї, закінчив Тернопільський педінститут, 38 років працює у Роздільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів: з 1973 року – учителем біології, а з 1986-го – ще й заступником директора. Живе у Новому Роздолі.
- Ігоре Михайловичу, роздільчани довірили Вам представляти свою громаду у районній раді, якщо не помиляюся, уже втретє?- Так. Я був у складі депутатського корпусу районної ради третього і четвертого демократичних скликань, наступне скликання, коли обиралися районні обранці за партійними списками – не був, і ось зараз, коли знову задіяна, хоча б частково, мажоритарна система, яка мені імпонує (бо люди знають, за кого голосують), я знову вирішив спробувати свої сили.
- Чи не складно було змагатися із місцевими уродженцями?
- Відверто кажучи, серйозних конкурентів у мене не було. Найближчий суперник набрав майже наполовину менше голосів. Нині він – заступник голови виконкому, оскільки молодий, то все ще у нього попереду.
- Від якої політичної сили балотувалися?
- Від партії «Фронт змін». Мені імпонує Яценюк як політик, молодий, амбіційний, можливо, трохи запальний, але досвід і політичний, і життєвий приходить з часом. Та й команда підібралася непогана. Я ж розумію, що таке партійна дисципліна, водночас мої судження можуть розходитися з думками керівництва партії. І це закономірний процес, бо в суперечці часто народжується істина. Але основна моя мета - відстояти інтереси селища.
- Що саме маєте на увазі?
- У Роздолі багато проблем, які треба вирішувати. Одна з першочергових – це заміна старої системи водопостачання. Під час ремонтних робіт виключають воду, потім включають – напір зростає, і появляються нові пориви. І селищна рада, і виконком, і ЖКВ направлені на те, щоб якось виправити ситуацію. Люди з розумінням ставляться, частково фінансують самі, але доводиться звертатися за допомогою до керівників організацій. Наприклад, технікою нам допомагали підприємства «Сірки». По вулиці Івана Франка уже поміняли водопровід, але якнайшвидшої заміни потребують ще і вулиці Івана Кревецького, Козацька, Галицька, провулок Надставної. Замінили водопровід – зруйнували дороги, треба відновлювати. Тут нас трохи виручають керівники із теплиць, бо дають шлак для підсипки, знову ж «Сірка» дає транспорт, а люди збирають гроші на пальне. Отак спільними зусиллями і даємо собі раду. Декілька літ турбує роздолян і підтоплення житлових будинків по вулицях Галицькій та Івана Франка, у Березині – Спортивна, дитсадок потерпає і багатоквартирний будинок поруч, школа стоїть у воді. Коли сильні дощі – рівень її піднімається більше метра. Усюди, звісно, підтоплені підвали. Звернулися за допомогою до райдержадміністрації та районної ради. Як наслідок, була створена комісія, яка попрацювала і ніби знайшла вихід: треба мати резервуар, щоб зібрати воду і відвести її критою системою самотоком за дорогу – там нижче. Зараз стоїть питання, де той резервуар встановити, як його захистити, бо це має бути колодязь глибиною не менше 2,5 метра. Райдержадміністрація пообіцяла виділити нам на це 100 тисяч гривень. Сподіваємося, що удасться зрушити з місця. Зволікати не можна, бо то дуже серйозно: у спеку всілякі епідемії можуть бути та інші негаразди. Ще одна проблема – це наша центральна дорога через селище: ями такі, що ні обійти, ні об’їхати. «Маршрутки» через це не завжди заїжджають, бо кажуть водії, що ремонтують автобуси за власний кошт. Конфлікти постійно існують. З іншого боку, транспортні засоби, які їдуть через селище (а це і автобуси, і вантажні автомобілі), обминаючи ями, виїжджають на тротуари. І є вже скарги жителів про те, що появляються тріщини у хатах, бо будівлі дуже близько до дороги. Я подав відповідний депутатський запит. 7 липня зверталися депутати і члени виконкому селищної ради до районної влади. Напруга доходить до того, що люди налаштовані блокувати автотрасу на Новий Розділ біля санаторію і біля Крупська на Львів, якщо не почнуть ремонтувати дороги у нас. Заспокоюємо людей, віримо у те, що таки їх почують. Як запобіжний захід від авто руху тротуарами – ставлять великі камені з обох боків дороги, як ось на вулиці Січових Стрільців, Галицькій. Бо коли авто виїжджає на край обочини – засуваються стічні канави, тому люди отак так рятуються. Але це ж не вихід!
- Знаю, що проблемною у Вас є й територія колишнього санаторію, зокрема, замок графа Лянцкоронцького?
- То є історична пам’ятка, спадщина, і вона має цінність, хоч багато речей і вивезено, деякі, щоправда, вдалося урятувати. Поруч дендропарк, хоч ніби місцевого значення: так склалося ще за радянською класифікацією. Власником є ТзОв «Мережа відпочинку», вони мають свого представника – «Конкорн-Кепітал». Суть у чому: будівля затікає і псується – це однозначно, потрібно якнайшвидше її ремонтувати. А ось сам дендропарк, у якому збереглися гінго трилопатеве, яке є лише у декількох дендропарках України, тюльпанове дерево, багатовікові сосни, дуби. Усе це зараз перетворюється на справжній пустир. Перед Великоднем звернулася до нас селищна рада, щоби школярі допомогли там прибрати, то ми мали конфлікти з батьками: обурювалися, чому їхні діти мають працювати на когось. Така реакція батьків справедлива, я вважаю, бо це вже є приватна власність. Але ж не ходити нам по сміттю. Так ось, потім більшість роздолян звернулася до адміністрації Президента, відповідне управління при облдержадміністрації створило комісію, яка 27 травня склала акт про те, що будівля знаходиться в занедбаному стані і потребує негайного ремонту. Були представники «Мережі відпочинку», які зобов’язалися, так ідеться у письмовій відповіді, що найближчим часом розпочнуть ремонтні роботи. Хіба це не відписка? Вже минуло 2 місяці і нічого не робиться абсолютно. Тому соціальна напруга у селищі зростає. Люди звинувачують владу місцеву, хоч вона не завжди винна буває,ганьблять владу усіх рівнів. Без допомоги і обласної адміністрації, і нашої районної, я думаю, нічого ми самі не зробимо, бо бюджет не дозволяє такі речі робити. Потрібні гроші.
- А позитиви є?
- Богу дякувати, у нас врегульоване міжконфесійне питання, є взаємоспівпраця і між священиками, і між церковними комітетами, і між віруючими. Спільно люди відремонтували споруду церкви, планують встановити опалення. Недарма кажуть, що згода будує. Тішуся, що недавно вдалося відремонтувати покрівлю школи. Вона протікала над більш як половиною споруди. Відрадно, що мені вдалося переконати керівництво району у тому, що це нагальна справа, якщо не зробити її якнайшвидше, то надалі треба буде набагато більше витратитися, бо на другому поверсі шкільної установи уже пліснявіли стіни, кидався грибок. Представники районних ради та адміністрації, а також відділу освіти побували тут і переконалися на власні очі, що це саме так, з розумінням поставилися до справи, і з районного бюджету нам було виділено 120 тисяч гривень, яких, щоправда, не вистачило, але більшість даху таки відремонтували. Ще частинка лишилася (над актовим залом), то ми власними силами залатали і, ніби, усе в порядку – не протікає.
- Як голова оргкомітету із проведення дитячого футбольного турніру на призи Андрія та Ореста Балів, що можете сказати про його долю?
- Ми провели вже 8 турнірів, тож відступати нема куди. Недавно Андрій та Орест телефонували - плануємо на осінь дев’ятий. Дасть Бог, доживемо і до десятого. Торік допомогли нам фінансово партії, бо Балі не мали змоги через безробіття, але як у них усе добре, то селищу допомагають. Пригадую, на церкву давали і 5, і 12 тисяч гривень. Цього року брати самі зобов’язуються фінансувати турнір. Мета турніру залишається незмінною – залучити дітей, бо футбол сильний там, де є дитячий, юнацький, тоді і сильна збірна. Відверто кажучи, уже хотілося б мені віддати оте головування і стати почесним гостем турніру, поспостерігати збоку.
- І наостанок – Ваші побажання?
- Хочеться мені, щоб ми трохи по-іншому жили. Ми вже цього вартуємо. Щоби виконавча влада усіх рівнів поверталася до нас обличчям. І ще вірю у те, що колись центр Роздолу стане більш привабливим. Це можливо, якщо підприємці, які мають там свої бізнесові споруди, наведуть лад на прилеглих територіях.
Цікаво знати: хочемо вам запропонувати игры для девочек с животными на будь-який смак. Хочете зробити приємне своїм дітям, заходьте на портал, де ви зможете завантажити будь-які ігри...
На сайті
ВКонтакті