Студенту, який завжди поспішає, годі викроїти хвилину для зустрічі із колишніми друзями, однокласниками, рідною школою. Та все ж так хочеться знову відчути подих безтурботного дитинства,почути розумні слова твоїх учителів-наставників, сісти за парту, де пізнавав мудрість цього світу. Отож, при першій нагоді навідуюся до рідної мені Миколаївської 3ОШ І-III ступенів №2, сподіваючись зустріти... тишу в шкільних коридорах (бо ж канікули), привітних, нікуди не поспішаючих учителів...
А потрапляю у вир щодо благоустрою шкільної території, тобто толоку, де дирекція школи, усі вчителі й працівники навчального закладу, проявляючи свідому громадянську позицію, беруть участь у оголошеному місячнику чистоти. Спочатку здивування: у руках учителя граблі чи віник замість звичних журнала чи зошитів, директор і його заступники вправно й охоче підмітають, виносять сміття. Усі працюють злагоджено, ніби чепурять власну оселю. Моє враження не було помилковим: кожен з них вболіває не тільки про високий рівень навченості учнів, а й про створення належних умов для навчання своїх учнів. Традицію щоденного ранкового прибирання території школи її працівниками пам'ятаю й досі. Але сьогодні хочеться попросити, звернутися до громадянської свідомості жителів прилеглих вулиць і відвідувачів парку, щоб не викидали сміття за огорожу школи, не залишали “спогадів” про вдало проведені вихідні.
Після допомоги вчителям поспішаю відвідати класи, коридори, де нещодавно дзвенів і мій дитячий голосок. Подив! За такий короткий час — а змін так багато! Спільними зусиллями директора школи Віталія Павлючика і батьківських комітетів класів зроблено чимало: поміняли всі двері класних кімнат, звичні панелі змінили на вагонку чи деревоплити, придбано для наймолодших рукосушки, обладнано згідно з віковими особливостями дітей початкової школи туалети. У більшості класах — метелопластикові вікна і енергозберігаючі лампочки. Тобто, те що у можливостях батьків та дирекції школи, зроблено по максимальному.
Ще хочу подякувати вчителям-початківцям, які власноруч і за свій кошт зуміли перетворити коридори і класні кімнати у куточки Казки Знань, де кожен учень, поринаючи в таку атмосферу, поспішає вчитися. А якби поруч з такими змінами хотілося побачити оновлений фасад! Та це справа влади, бо ж кошти - мільйонні.
Можливо, відділ освіти спробує посприяти їх виділенню. Щоб переконати владу в цьому, хочу пригадати давню істину: треба допомогти тому, хто хоче і вміє працювати не для себе, а на благо всіх.
Отож, ще раз переконуюсь: учитель — це не тільки наставник, а й голос сумління суспільства, у якому найголовніше: хочеш змінити світ - починай із себе. Слово за словом - і щемливий спогад про незабутні шкільні роки переріс у роздуми про стан освіти у місті.
Цікаво знати: хочемо вам запропонувати нову комп'ютерну онлайн ігру, а саме rf online - це гра для персонального комп'ютера в жанрі MMORPG, від корейських розробників компанії CCR Inc.
На сайті
ВКонтакті