Миколаїв. Львівська область

Минулої п'ятниці у Мико­лаївському міському Палаці культури захід відкрив зас­тупник голови райдержадміністрації Роман Ониськів. Представники учнівських колективів вручили при­сутнім ветеранам У ПА квіти, а голова райдержадміністрації Ігор Пілка, голова районної ради Ольга Жила, керівник відділу культури та туризму Ірина Іваночко вручили грамоту і почесну відзнаку від влади району та ювілейну медаль від Президента України з наго­ди 20-річчя Незалежності - керівнику Народної хорової капели МПК Володимиру Лопишку. Доповідь про УПА, джере­ла її створення, історію роз­витку та осіб, які творили її, мала учитель історії Черницької школи Маріанна Демко. 

Текст доповіді подаємо те­зисно: «УПА стала унікаль­ним явищем XX ст, за яким - героїзм і трагедія, віра і за­буття, самопожертва й осуд­ження. Сотням тисяч ук­раїнців у сорокових, в роз­палі Другої світової війни здалося, що незалежна Ук­раїна можлива вже тоді, і вони піднялись з колін. «Знайте, що такої героїчної доби взагалі не знає історія людства. В тінь пішли про­славлені досі Фермопіли... На героїзмі УПА і визвольно-революційного підпілля бу­дуть виховуватися нові ук­раїнські покоління. Боєць УПА і український революці­онер заступить місце мужнь­ого спартанця в історії люд­ства», - писав Р.Шухевич... Військова структура вста­новилась в листопаді 1943 року, коли Роман Шухевич став головним командиром УПА. УПА поділялася на три генеральних округи: УПА- Захід очолював Василь Си­дор «Шелест», УПА-Північ - Іван Литвинчук «Дубовий», УПА-Південь - Василь Кук «Лемиш». УПА-Північ охоп­лювала Волинську та Жито­мирську області; УПА- Захід - Львівську, Тернопільську, Станіславську, Чернівець­ку, Закарпатську, Дрого­бицьку області, Лемківщину, Холмщину; УПА-Південь - Вінницьку, Кам'янець-Подільську області, частину Київщини. Також була створена УПА-Схід, але її не поділи­ли на військові округи, там діяли окремі повстанськії загони. Генеральні округи поділялися на воєнні округи. ВО “Буг”, «Лисоня», “Говерля”, “Сян”. Саме ДО: ВО “Буг” входив тактич­ний відтинок під назвою “Асфальт”, який очолював Василь Сколоздра з Верина. Тактичні відтинки под­ілялися на курені. А курень складався з сотень. Саме сотня була основною так­тичною одиницею УПА. До сотні входили три чоти, які складалися з трьох або чо­тирьох роїв. Рій налічував 10-12 вояків... 

В 1947 - 1950 рр. відбувається за­вершення розпусну загонів УПА і перехід до війни ма­лими рухливими групами..

Присяга вояка УПА: “Я, воїн Української Повстанської Армії, взявши в руки зброю, урочисто кля­нусь своєю честю і совістю перед Великим Народом Українським, перед Святою Землею Українською, перед пролитою кров'ю усіх Найкращих Синів України та перед Найвищим Політичним Проводом На­роду Українського. Боротись за повне визволення всіх українських земель і українського народу від за­гарбників та здобути Українську Самостійну Со­борну Державу. В цій бо­ротьбі не пожалію ні кро­ви ні життя і буду битись до останнього віддиху і остаточної перемоги над усіма ворогами України. Буду мужнім, відважним і хоробрим у бою та нещад­ним до ворогів землі украї­нської. Буду чесним, дисциплінованим і революцій­но-пильним воїном. Буду виконувати всі накази зверхників. Суворо збері­гатиму військову і держав­ну таємницю. Буду гідним побратимом у бою та в бойовому життю всім своїм товаришам по зброї. Коли я порушу, або відступлю від цієї присяги, то хай мене покарає суворий за­кон Української Національ­ної Революції і спаде на мене зневага Українсько­го Народу... Нагороди: Золотий хрест 1 класу, Золотий хрест 2 класу, Срібний хрест 1 класу, Срібний хрест 2 кла­су, Бронзовий хрест, ме­даль “За боротьбу в особ­ливо важких умовах” і «Х-річчя УПА». Одним із найяскравіших феноменів боротьби украї­нських повствнців 1940-1950 p.p. стали криївки. Винахідливість у їх створенні, розміщенні та маскуванні не лише свого часу завдала чимало клопоту ворогам, але й дотепер викликає захоплення та подив у спеціалістів Призначення криївок було най­різноманітнішим. Спершу їх використовували для зберігання потрібних по­встанцям речей, а також харчів, згодом їхні функції суттєво розширилися: тут розміщу велися підпільні друкарні, шпиталі для по­ранених...

Одним із головних чинників нормального функці­онування армії є постійне медичне забезпечення. Із весни 1943 року діяла спец­іальна медична служба - Український червоний хрест, першою головою яко­го була Катерина Зарицька (псевдонім “Легенда”)... Всенародний характер визвольної боротьби ук­раїнських повстанців підтверджується також ма­совою участю в ній жіноцт­ва. Вони були не тільки мед­сестрами, зв'язковими, а також воїнами УПА: Галина Кузьменко, Марія Ровенчук, Ольга Козловська та інші. Також хочеться відзначити жінок Миколаївщини. Це - Розалія Ма­когін з Горішнчого, Стефанія Чайківська, Надія Пришляк з Миколаєва, Марія Ясеницька з Демні, Софія Кіндій з Розвадова...

Висновок: Акт 24 серпня 1991 року - результат не тільки голосування по­трібної кількості депутатів Верховної Ради. Передусім це наслідок багаторічних змагань не одного поколі­ння українців, а серед них і сотень тисяч вояків УПА та членів ОУН, які поклали на вівтар незалежності свої молоді роки життя, запла­тили за них десятиліттями таборів. Проте незалежна українська держава досі не визнала УПА. Влада досі не розуміє, що визнання УПА потрібне не цій структурі, яка вже давно заслужила і отримала його від самої історії. Це визнання по­трібне тій-таки владі, щоб вона мала право назвати державу, якою їй довірено керувати, гордим іменем Україна.”

Хороша капела Володи­мира Лопишка розпочала змістовну і тепло прийняту глядацьким залом концер­тну програму, яку вели Світлана Оприско та Христина Ужела. Прикрасили свято і Народний чоловічим вокальний гурт «Чумацький шлях» (НД Держова), со­лісти Вікторів Дудик, Василина Сколоздра, Микола Хомин, Мирослава Вільшанецька, вокальний дует Марії Барни та Мирослави Вільшанецької, Народний хоровий колектив НД Верина, поезію читала Марія Горак, а колектив “Дару­нок” Миколаївської шкоди мистецтв (кер. Мар'яна Станкевич) дарував за­пальні танці.

У музеї
Минулої неділі у миколаївському музеї їм. Уляни Кравченко та Миколи Устияновича пройшло театралізоване дійство, присвячене рокови­нам УПА. Керівник установи Марія Ганич запросила на уро­чистості ветеранів повстансь­кої боротьби Степана Гураля, Мирона Леська, Романа Петріва, Федора Грабовенського, Андрія Рудника, Тимофія Яцука, Марію Добрянську та Ярос­лаву Яцик, а спеціальну програму для гостей музєю підго­тували пластуни і гуртківці БДЮТу, вокально-інструмен­тальний ансамбль «Намистин­ка» (кер.Роксолана Швець), учасники театру «Хліб» (кер. Наталія Жуковська). Аматори сцени подарували ветеранам не лише пісні та поезії, але й виставу, у якій відтворили події тих далеких днів.

На завер­шення депутат обласної ради Роман Дудич привітав усіх із святом та подарував упівцям книги про життя Уляни Кравченко «Записки учительки», а музею - два електричні кало­рифери від Олега Канівця, ке­рівника благодійного фонду «Добре серце». Опісля урочистостей ветерани мали змогу посидіти за горнятком чаю та скуштувати солодощів, які для них приготували учасники Мо­лодого Народного Руху.

У бібліотеці
Особливий затишок створили своєю безпосе­редністю з нагоди свят у стінах центральної район­ної бібліотеки учні 4-А класу Миколаївської ЗОШ I ступеня. Під час дійства “Під святим Твоїм Покро­вом” діти та бібліотекар С.Даньків. класний кері­вник 4-А класу О.Величко та музичний керівник О.Шевчук висловили лю­бов до Матері Божої. Гість читачів - настоятель хра­му Успення Пресвятої Богородиці о.Роман Сот­ник - надав учням кілька настанов правильної по­ведінки, навчав дітей мо­литися.

У школі
10-А клас Миколаївської першої школи на чолі із класним керівником, учите­лем історії Галиною Кривою підготував і провів конфе­ренцію “Герої виходять з рідної землі”. Гостем захо­ду був свідок тих далеких подій Роман Петрів (родом із Великої Волі).

Учні організували тема­тичну книжкову виставку і доволі цікаво розповіли молодшим школярам про земляків, які брали актив­ну участь у визвольній бо­ротьбі. Зокрема, Артем Шевчук вів мову про істо­рію створення УПА, Роман Каришин ознайомив із текстом присяги вояка по­встанської Армії, Дмитро Герей повідав про голов­ного командира УПА Рома­на Шухевича, корені яко­го з Розвадова, Оля Нища - про миколаївчанина Сте­пана Янкевича на псевдо “Крук”, Степан Коваль - про розвадівчанина Дмит­ра Корду на псевдо “Кінаш”, Марічка Ощипок - про одного з найголовні­ших публіцистів підпілля, редактора журналу “Ідея і чин” Михайла Палідовича-Карпатського, згадали і Михайла Гнатіва на псев­до “Скорий”. Віра Кушнір прочитала вірш про віднов­лені повстанські могили, а Христина Тимців декламу­вала власну поезію, приурочену героям УПА. Почули усі улюблену пісню повстанців “Лента за лентою”, яку виконав Себастіан Скорупа. Інші те­матичні пісні заспівала дівчача гру­па, а також учень 5-А класу Богдан Стоян.

Роман Петрів уважно слухав школярів і помітно хвилювався, іноді й до сліз, згадую­чи ті далекі і не­прості часи. Звер­нувшись до учнів, підкреслив, що підпільна боротьба і велася без єдиної одиниці української зброї. Згадав підпільників з Ми­колаєва - Олеся Федусевича. Михайла Дзюраха, Євгена Пришляка. своїх земляків із Великої Волі Михайла Горчина і Дмитра Данчевського, жінок-підпільниць Катерину Мак­симович, Катерину Сто­ронську, Ольгу Волянську-Гузар. Повідав і про свій шлях у повстанське підпілля, де пройшов про­пагандистський вишкіл, але у лісі діяв мало, бо ра­зом із своїм другом потра­пив у засідку і був пора­нений. Залишив дітям на пам'ять свої друковані вірші і новели. Подякував за те, що підростаюче по­коління з такою шаною ставиться до героїв виз­вольного руху, попросив помолитися за них і не за­бувати, закликав озброїти­ся національною ідеєю на все життя і берегти Украї­ну, як рідну матір.

Цікаво знати: шукаєте хорошого психолога чи просто потрібна консультация психолога. Тоді обов'язково відвідайте сайт ges.kiev.ua, на якому ви знайдете анкети психологів, психотерапевтів в Києві та інших містах України.