Миколаїв. Львівська область

Різдво Христове для українського народу є днями родинного за­тишку, сімейної гар­монії, щастя. Адже саме ці свята скликають під одним батьківським да­хом дітей, внуків та правнуків. Гучні коляд­ки, веселий гамір, за­пах куті, свіжих пампушків також навівають святковий настрій і таке необхідне сьогодні ро­динне тепло.

... Мала нагоду познай­омитися із Катериною Андрусик із Гірського. 64-річна жінка має велику ро­дину - брати і сестри, діти та внуки - усі з'їжджаються у батьківську хату при­гадати минуле та помрія­ти про майбутнє. Госпо­диня бідкається, що за щоденними турбо­тами не часто ба­чить своїх діток та внучат, але Різдво Христове святкують усі разом. Коли збираються за святко­вим столом, люб­лять послухати різноманітні історії із життя їм найдо­рожчої людини на світі - мами. Адже довелося пережити їй чимало. Сама, без допомоги чоло­віка, підняла на ноги п'я­теро діточок. Разом із се­строю Ганною Драголюк будували хату, у якій живе і донині. 30 років у кол­госпі пропрацювала дояр­кою, а ще сім - ланковою в рільничній бригаді. Важкі тоді були часи, згадує жінка, взяти хоча б те, що в літку і узимку мусила хо­дити у гумових чоботах. Було й таке, що ноги за­мерзали так, що із лавки не могла підвестися. Але любов до рідної землі, до близьких допомогла пере­жити усі негаразди. Зі сльозами на очах згадує ті дні, коли змушена була залишати малесеньких дітей і йти на роботу. Хот­іла дати своїм чадам доб­ре майбутнє. І зараз вони повертають їй усю любов вторицею. Нині пані Катерина, звісно, вже пенсіо­нерка, але і через те, що хворіють руки та ноги, май­же не виходить із хати. Розраду самотності знайш­ла у рукоділлі - вишиває, в'яже. І знову усе - для найдорожчих людей на світі. Коли дивлюсь на цю зболену і спрацьовану жінку, згадую свою рідну маму, яку хочеться обняти міцно-міцно і прошепотіти їй на вухо, як сильно я її люблю.

Навіяла мені ця зустріч і привітання для моїх зем­ляків. Дуже хочеться, щоб ніхто у ці дні не був са­мотнім. Тому пам'ятаймо про своїх рідних та близь­ких, про тих, хто дав нам життя і віддав усе, що міг, для спокою та добробуту. Будьмо щирими, добрими та терплячими один до од­ного та любімо свою Бать­ківщину.

А щоб не бути самотнім, можна скористатись різними сервісами, яких зараз є дуже багато в інтернеті. Наприклад, можна приєднатись до львівської групи на "Планеті Кохання" та спробувати зав'язати нові знайомства.