Стоїмо на порозі Нового року, Різдвяних Свят У такі дні подумки оглядаємося назад, аналізуємо минуле, мріємо про майбутнє. Яким воно буде, залежить лише від нас, від наших думок, слів, учинків.
Бажаючи жити щасливо, запитаймо себе, чи робимо щасливими тих, хто поруч із нами: рідних, знайомих, співробітників - усіх своїх ближніх. Мріючи, щоб добром наповнився наш дім, маємо, насамперед, наповнити добром свої серця і запитати себе, чи не кривдимо ми когось.
Згадаймо народну мудрість: «Переконатися пора: зробивши зло, не жди добра». Хтось може сказати, що далеко не завжди в житті буває саме так. Знаємо безліч прикладів того, що люди, які прямують до своєї егоїстичної мети, йдуть «по трупах», зневажаючи закони Божі й людські, і таки досягають свого бажаного. Такі життєві історії вселяють зневіру в серця чесних і справедливих, сумлінних і богобоязливих. Зневіру в тому, що колись таки буде правда на землі. У хвилини сумнівів згадаймо Шевченкові мудрі слова: «Повинна буть, бо сонце стане і оскверненну землю спалить». Вірмо, що правда запанує якщо не в земному житті, то у вічності. Тож щасливі ті, хто за свої вчинки покутує вже тут, на землі, і ще має можливість добрими ділами очистити свою душу. Набагато важче, якщо з тягарем гріхів, спричинених злими вчинками, душа людини стане на Божий суд. І найгірше, коли за своїх батьків, дідів, прадідів доведеться відповідати наступним поколінням: дітям, онукам, правнукам..
Тож бажаючи один одному всіляких гараздів намагаймось не зробити навіть найменшої кривди своїм ближнім.
На сайті
ВКонтакті