Миколаїв. Львівська область

Уродженка Ричагова Уляна Василишин ось уже рік і чотири місяці успі­шно працює лікарем-невропатологом Миколаївської районної поліклініки.

Освоювати медицину Уляна Михайлівна роз­почала у Самбірському училищі, яке закінчила на відмінно. Після цьо­го вступила на медичний факультет львівського університету ім. Данила Галицького. Навчаючись тут, спробувала себе у науковій роботі, у зв'яз­ку з чим, займаючись на кафедрі пат-фізіології, брала участь у міжна­родній конференції у Сімферополі, а пізніше представляла кафедру внутрішніх хвороб на конференції у Харкові. Та через сімейні обста­вини обрала для себе все ж практичну роботу в районі, хоча навчання в ординатурі продовжує. До того ж, практична робота, ділиться Уляна, таки більше подобається, особливо у райцентрі, аніж «суха» наукова. Хворих приймає не лише у кабінеті, доглядає за пацієнтами і в тера­певтичному відділенні районної лікарні. Прав­да, порівнює: у КЛЛЗ Львова, де проходила інтернатуру, високоякісне діагностичне облад­нання не викликало складнощів у роботі. А тут доводиться покладатися більше на власні знання, через це не полишає консультуватися із університетськими колегами-викладачами.

Адже тут, у райцентрі, говорить Уляна Василишин, відчуваєш себе справжнім лікарем-практиком, якого, незважаючи на пору доби, можуть викликати, підняти серед ночі з ліжка. Ця практика додала сил і впевненості, і доз­волила повністю реалізувати всі свої знання. За, хоч і невеликий, період роботи у поліклініці звикла виходити із різних ситуацій. Немає та­кого дня, веде мову невропатолог, щоб у кабінеті довелося чекати на хворого. Зверта­ються люди із різними діагнозами, привозять важких, нетранспортабельних. Різні проблеми, цікаві хвороби, цікаві діагнози. Незважаючи на те, що до кінця робочого дня виснажуєш­ся, вранці встаєш на роботу з гарним настроєм, особливо, коли бачиш результати старань, коли пацієнти виходять із кризового стану. Як при­ємно, коли хворий починає усміхатися, за тиж- день-два стає на ноги, починає ходити.

У цілому ж, як розповідає Уляна, хвороби розвиваються залежно від сезону. Осінь-весна — пері­од загострення радикулітів. Люди обсадили городи чи зібрали урожай, а тоді «доз­воляють» собі прихворіти, йдуть до лікаря, бо «щось защемило». Ще донедавна інсульти викликали паніку. Зараз же хвороба стала звичним явищем, а останнім часом трапляється просто на ходу. Лікар пам'ятає ви­падок, коли у жінки розпо­чався передінсультний стан просто на сходах пол­іклініки, а вона ще й у черзі біля дверей кабінету вичекала. Багато людей страж­дають від полінейропатій — через зловживання алкого­лем, медикаментами, пере­несені інфекції. А це в по­дальшому призводить до Втрати самообслуговування, інвалідності. Серед молоді 20-30-річного віку трапляються випадки пух лин головного мозку. Серед дітей поширю­ються неврастенічні стани — через переляк, конфліктні ситуації серед друзів чи в родині, а також через погане харчування. Частою при­чиною хвороб є те, що батьки не навчені давати дітям вітаміни, не володіють повною інформацією як правильно виховувати своїх дітей, а ще щодо поводження у колективі.

Більшість хвороб зумовлені, у першу чергу, нашим способом життя. Серед дітей поши­рена гіподинамія, яка призводить до пору­шень опорно-рухової системи організму, мо­лоді люди сміються на запитання про гімнас­тику, шкідливі звички тепер починаються у віці 9 років.

...Робота невропатолога цікава ще й тим, що часто доводиться лікувати не своїх пацієнтів. Беремо на себе велику частку псих­ічних хворих, розповідає Уляна Василишин, які соромляться звертатися до психіатра, лікує­мо людей старшого віку, якими б мали зай­матися геронтологи. Деколи бувають і курй­озні ситуації, коли до невропатолога зверта­ються як до психолога, намагаючись не так вилікувати якісь хвороби, як виговоритись, ро­зібратися в собі, навчитися влаштовувати своє життя...

Цікаво знати: французька компанія Legrand на сьогоднішній день є світовим лідером з виробництва електрообладнання. В свою чергу ми хочемо запропонувати товари даної компанії, а саме розетки легранд.