Миколаїв. Львівська область

Пригадую, коли була ма­ленькою, моя мама працю­вала в ліцеї і щодня повер­талася з роботи додому. А коли в молодій незалежній державі почалася скрута і зарплата стала мізерною, вона вирушила за кордон у пошуках заробітку. Після цього ми бачилися рідко. То я захотіла жити в країні, де мами не їздять на робо­ту за кордон і не залиша­ють удома дітей самих.

Минув час, я виросла, але дитячі погляди не змінилися. І Україна моєї мрії - така ж, як і тоді. Я не прагну чогось неймовірною чи неможливо­го. Я мрію про Україну, де кожен зможе віднайти себе: знайти роботу за покликан­ням, працювати і бути впев­неним у завтрашньому дні. Я мрію про гідну оплату праці, страхування, достатню кількість робочих місць. Я мрію, аби випускники універ­ситетів не торгували на рин­ках, а працювали за про­фесією. Аби зникла корупція при працевлаштуванні. Аби банки заробляли достатню та мали змогу проводити час із дітьми.

Важко не погодитись із тим, що більшість українців мріє про стабільну розвине­ну державу. І я - одна із тих мрійників. Ці мрії не є утопічними. Вони можуть ста­ти реальністю доволі швид­ко. А це можливе при пра­вильній державній політиці. Влада має обрати курс на дієві реформи, а ми-спри­яти втіленню їх у життя.

Треба постаратися, щоб наша економіка запрацюва­ла. Економічне процвітання — це те, що поверне в Ук­раїну мільйони наших заро­бітчан, з'єднає сім'ї, не дасть матерям покидати своїх дітей та мучитися на чужині. Це повинно бути метою кожного громадянина, від Президента до школяра. І саме це дозволить втілити в життя мою найголовнішу мрію - мрію про націо­нально сформовану, собор­ну, духовно і матеріально не­залежну Україну. Адже у країні, де люди працюють і гідно живуть, населення буде щасливим. А щасливі люди ніколи не будуть розпочи­нати даремні дискусії, спе­речатися, яка мова краща, до якої політичної сили при­єднатися. Щасливі люди на­магатимуться примножити своє щастя. Вони шукати­муть порозуміння, залагод­ження протиріч у суспільстві, намагатимуться знайти компроміс. Саме та­кою я бачу свою омріяну Батьківщину.

Знаю, що зміни треба починати із себе. Мріємо позбутися корупції — тож ніколи не чинімо протиза­конно чи аморально, не доз­воляймо й іншим це роби­ти. Адже прагнучи очистити владу, ми забуваємо про заб­руднення суспільства. Ось чому починати треба з ма­лого, з кожного з нас.