Миколаїв. Львівська область

Уже виповнився рік, як го­ловою РДА призначено Ігора Пілку. Позаду - напружена робота, політичні «ігри», до­носи й анонімні листівки. Нам, пересічним громадянам, зрештою, не так це і важли­во. Головне, що живемо і пра­цюємо у відносному спокої . Хочемо, щоб усі питання ви­рішувались вчасно і справед­ливо, щоб кожен із чиновників належно виконував свої функції... Про наше життя, здобутки та втрати, перспек­тиви та проблеми сьогодні розповідає позапартійний го­лова РДА Ігор Пілка.

- Ми на порозі зими. Обіця­ють і другу хвилю економічної кризи, «газова війна» майже розпочалась. Проводяться ре­форми, котрі чомусь не в кра­щий бік змінюють наше жит­тя. Читачі хотіли б знати, як влада збирається усе оте адап­тувати на нашому рівні. Чи буде взимку тепло, чи не повернуть­ся затримки у виплаті заробіт­них плат і т.д. ?

- У нашому районі робимо усе, щоб люди почували себе спокійно і впевнено. І зарплати виплачуємо вчасно, і до зими готуємось. До речі, цього літа без жодних затри­мок, окрім зарплат та відпускних, ще й кошти на оздоровлення. Готові й до інших моментів. Певне занепокоєння викликає те, що ряд сільських рад не забезпечує вико­нання доходів своїх бюджетів. Тому в РДА створені і працюють ряд комісій, котрі допомагають місцевим радам. Адже прогалин у їхній діяльності чимало. Заслухано усі ради, всі територіальні грома­ди, визначено вузькі місця, скрупу­льозно обрахували кожен клаптик землі, дано рекомендації щодо дій. Як результат — надходження від пла­тежів за землю зросли на третину до показників минулого року.

- Потрібно ще й працювати на цій землі...

- Із наявних 21 тисячі гектарів ріллі у районі необробленими за­лишились трохи більше 4 тисяч. Нині активно працюємо із тими, хто виявляє бажання вкласти свої кошти та технології у сільське гос­подарство. Пробуємо замінити недобросовісних орендарів більш відповідальними. Ось «Радолан ойл» так дотепер і не розрахував­ся із майже сотнею селян (у

Стільську, Держові), чиї землі орендував. Тут допоможе тільки суд. Проблема ще й у тому, що всі землі розпайовані і кожному інвестору доводиться працювати із

великою кількістю власників. Та дивимось із оптимізмом у май­бутнє — вже сьогодні практично усі вільні землі отримують нових потужних орендарів.

Є й втрати, котрі не виправиш. Ось підприємець Марія Морикінь, котра успішно працює в Крупську, так і не змога повністю поро­зумітись із громадою села, тепер основну виробничу базу будує в Жидачівському районі. Не зупи­нено зменшення падіння кількості великої рогатої худоби. Хоч є й позитивна динаміка. Даються взна­ки результати районної та обласної програм підтримки громадян, котрі утримують 3 і більше корів. Кількість таких господарів за рік подвоїлась. Окрім того, в Горішному інвестором відновлюються тваринницькі ферми і незабаром їх заселять понад 200 корів. Сьо­годні в районі працює 14 заготі­вельних пунктів молока, котрі за­бирають сировину на заводи у Львів, Дрогобич та Стрий. Та свій завод втратили безповоротно. Сьогодні на його базі підприємець будує завод із випуску газобетонних блоків. Допомагаємо і йому, бо це нові робочі місця, нові надходження до бюджету.

- А інші промислові підприє­мства чим порадують?

- Керівництво ВАТ «Миколаївцемент» запевняє, що побудова ново­го заводу таки дуже ймовірна. Уже працює друга черга заводу із виго­товлення будівельних сумішей. На­пружено шукаємо інвесторів, котрі б взялися за створення ще кількох підприємств. Причому, пріоритетом є створення, у першу чергу, робо­чих місць. Це мало б бути трудоємке виробництво, котре потребує великої кількості людей — приладо­будування, складальне, швейне і т.п. Адже на «Хенкелі» працює понад 100 осіб, на цемзаводі - понад 500, а, приміром, на ОДВ «Електрик» у Новому Роздолі — понад 600, на «Леоні» в Стрию — кілька тисяч...

- Воно то ніби й добре, ось тільки інтенсивність роботи на тих підприємствах європейсь­ка, ціни на продукції світові і тільки зарплати - українські.

- Показники середньої заробіт­ної плати у нашому районі вищі за середні в області. А всі решта питань потрібно вирішувати че­рез профспілкові організації. Нічо­го кращого у світі ще не приду­мали. В РДА працює комісія із ле­галізації робочих місць. Наразі зас­луховуємо тих, хто платить зароб­ітну плату нижче мінімального рівня, бо є й такі. Разом із правоохоронними органами вживаємо заходів, щоб не було заборгова­ності із виплати платні. Результати вже є, але й роботи ще багато.

- Попри все, Миколаївський район завжди асоціювався, в першу чергу, саме із будівниц­твом. Та сьогодні, видається, і говорити нема про що...

- Відбулись значні структурні зміни в цій галузі. Створені нові великі будівельні об'єднання, котрі мають потужну техніку, виробничі бази. Ми тут відстали. Тому й програють наші будівельники тендери, навіть на ро­боти на нашій території. Тенденція очевидна. Тендер по Черницькій школі виграла львівська фірма, клуб у Більче будують (а радше не буду­ють) будівельники із Франківщини, у Новому Роздолі тендер на споруд­ження центру зайнятості БУ-62 про­грало, хоч будівельний майданчик у них під носом. Те ж саме із об­'єктами «Лафаржу» чи «Хенкеля». Нашим будівельникам варто про­аналізувати причини такої ситуації і шукати шляхів до перемог. РДА, зви­чайно, допомагає, як може, місце­вим підприємцям. Субпідрядні ро­боти в Черниці веде БУ-64, нама­гаємось максимально задіяти і інших. Та не все в наших силах.

- Чи не найбільше усіх наших виборців «дістали» дороги. Цей рік стане переломним у цьому напрямку?

- Ремонт і реконструкцію доріг ве­демо за кошти із різних джерел. З державного бюджету маємо трохи більше мільйона грн., 775 тисяч із обласного, використовуємо інвес­тиційні кошти цемзаводу, ряд місцевих рад ( найбільше Терноп­ілля і Більче) інвестують власні кошти. А у Стільську місцеві підприємці зробили ремонти за свої гроші. У жовтні заплановано усі роботи закінчити. Плануємо долу­читись і до програми ООН.

- Чимало молодих людей десь би і влаштувались працювати. Ось тільки в дошкільних закладах місць катастрофічно бракує...

- Ще одна проблема, над вирішен­ням якої інтенсивно працюємо. Ко­лись разом із Новим Роздолом у нас було кілька десятків садочків і ясел. Сьогодні таких в районі всього 6. Зараз підвищену увагу приділяємо створенню НВК (навчально-вироб­ничих комбінатів) для 5-річних. На­разі маємо такі в Більчому і Раделичах. На стадії відкриття групи із короткотерміновим перебуванням у Рудниках і Київці. 140 дітей рай­центру навчатимуться у школі «Ма­лятко». При реалізації розроблено­го плану заходів уже найближчим часом дошкільною освітою будуть охоплені понад 900 дітей. Серед іншого, такі заклади мають відкри­тися при Миколаївських першій і другій школах, у Великій Горожанні, Гірському та в інших селах району. Маємо надію, що до кінця року, якщо реалізуємо заплановане, дошкільною освітою буде охоплено по­над 1200 п'ятирічок (90% дітей та­кого віку).

Окрім того, плануємо відкрити нову групу в садочку у Берездівцях, будуємо у Тернопіллі. Не забуваємо про Рудники, хоч цього року роботи дещо пригальмувались. Ведуться ро­боти в Пісочні, найближчим часом відновимо роботу двох груп.

Про все запитати не встигли. Тому домовилися такі розмови про­водити регулярно. Адже запитань, на жаль, як і невирішених проблем у районі достатньо.