Ісус сказав до своїх учнів: «Ви пізнаєте істину, й істина звільнить вас».
Ці слова відображають одвічне прагнення людини знайти правду, відшукати смисл, зрозуміти себе. Людство зробило тисячі відкриттів, навіть опанувало космос. Але попри всі набуті знання, ми так і не наблизилися до найголовнішого - пізнання істини. Модерна людина і досі в пошуку... То що ж найголовніше в нашому житті?
Кожна людина обирає свій власний пріоритет. Для когось це кар'єра, для інших - повага оточення. А ще для когось - накопичення речей. Однак, на думку небагатьох, навіщо все це, якщо життя таке коротке? І якщо смерть - це лише міст між буттям та Г вічністю, то чому ж ми так панічно и боїмося? Ці та багато інших запитань хвилюють людину, підштовхують до роздумів.
Пошук смислу життєво важливий для кожного. Недарма покоління мислителів присвятили багато часу роздумам про сенс буття - першооснову, закладену Творцем. Людина повинна осягнути її сама, аби стати вільною, заглибитися у власне єство, спробувати відчути первісні поклики, приховані відчуття. Цього важко досягнути у світі цифрових технологій, гамору вулиць, мислячих машин. Ми живемо, розуміючи, що нам постійно вказують, як і що саме робити. Ми керуємося миттєвими потребами, не задумуючись про вічне. Намагаємося вирішити всі проблеми, але їх стає іще більше. Людина почала задихатися у цьому вирі подій: нас засипають інформаційним сміттям, кажуть, що це саме те, що нам потрібно, хоча ми із самого початку розуміємо, що все це - нісенітниця.
...Намагаюся віднайти смисл свого життя, зрозуміти призначення, відчути поклик. Не можу сказати, що маю універсальну відповідь, як цього досягнути, скоріше навпаки. Але щоденно намагаюся бути щасливою. І поки геніальні мислителі шукають цієї відповіді, намагаюся насолодитися кожним прожитим днем. Адже ми маємо не так багато часу на цій землі, то ж навіщо марнувати його? Не варто дозволяти тузі та смутку заволодіти собою; так людина ніколи не буде гармонійно співіснувати із собою та оточенням. Потрібно вміти побачити красу довкілля. Не треба її уявляти, адже вона є! Щаслива людина дивитиметься на світ впевнено із чистими думками, тож саме їй буде легше усвідомити мету власного життя. І зрозумівши це, вона зможе зреалізувати омріяне, адже матиме не лише ідею, але й духовну наснагу до праці.
На мою думку, кожна людина здатна знайти щастя. І маючи його, вона зможе подолати власні негаразди та проблеми. Морально ця людина перемагає свої страхи, таким чином розпочинаючи шлях до самовдосконалення. Чи є щось важливіше для пізнання істини, ніж це?
Отже, ми можемо і надалі марнувати свій час, займаючись рутинними справами, а можемо присвятити себе справжньому життю. Наблизившись до гармонії, зможемо відшукати смисл нашого життя. Нехай на це піде багато часу, нехай ми й надалі балансуватимемо між собою та оточенням... Зрозумівши своє призначення, сенс життя, людина звільниться від пут, які століттями сама ж на себе накладала. Тільки тоді ми зрозуміємо справжню насолоду від того, що щасливі.
...А як думаєте ви?