Миколаїв. Львівська область

26 листопада 2011 року о 15.30 год. у Миколаєві у центрі міста біля фігури Матері Божої відбудеться віче-реквієм на відзначення Дня пам'яті жертв голодо­морів. О 16-00 год. буде оголошена загальнорайонна хвилина мовчання. Після цього учасники зібрання прой­дуть урочистою ходою на міський цвинтар, де відбу­деться покладання квітів до пам'ятника Жертвам Голо­доморів та буде відслужена заупокійна панахида за участю священиків усіх конфесій.

Звергаємося до керівників підприємств, установ та організацій з пропозицією обмежити у День пам'яті Жертв Голодоморів проведення розважальних заходів. 

Українці й мешканці ба­гатьох держав світу щоро­ку в четверту суботу лис­топада вшановують пам'ять жертв Голодоморів. Мільйони людей у цей день запалюють свічки на згад­ку про тих людей, які в страшних муках померли від голоду в Україні. Однак і в ті роки, коли тривала трагедія, і в наш час, зна­ходилися люди, які запере­чували наявність жахливо­го голоду або применшу­вали його розмах.

Зрозуміло, що керівниц­тво Радянського Союзу, яке організувало Голодомор 1932-1033 років, не визна­вало його існування. На всі звернення з-за кордону з пропозиціями про надання допомоги потерпілим пред­ставники комуністичного режиму твердили про його відсутність. Повідомлення про масову смертність че­рез брак продуктів прихиль­ники Москви називали на­клепами з боку ідеологіч­них противників.

Міжнародна ситуація того періоду була сприятливою для сталінського керівниц­тва. У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Гітлер і країни Заходу, негативно ставлячись до нацизму, пішли на зближення з СРСР. Лідери демократич­них держав закривали очі на злочини комуністично­го режиму, відомі пред­ставники культури Західної Європи з захопленням роз­повідали про успіхи Ра­дянського Союзу. Англійсь­кий драматург Бернард Шоу, французький пись­менник Ромен Роллан і ба­гато інших не надавали зна­чення інформації про голод і позитивно оцінювали ко­мунізм, оскільки вважали головним ворогом нацизм.

Великий міжнародний розголос отримала подо­рож у серпні-вересні 1933 р. до СРСР Едуарда Ерріо, після завершення якої зна­ний французький політик, котрий навіть тричі займав посаду прем'єр-міністра країни, заперечив існуван­ня голоду. Одним з перших відреагував на його об­лудні заяви керівник украї­нської організації в Чехословаччині, що намагалася порятувати постраждалих. Він написав відкритий лист до Ерріо, у якому говори­лося: «Хвалити й захоплю­ватися серед таких обста­вин режимом кривавої дик­татури Сталіна на Україні - це щось так неймовірно жахливе,, для чого немає назви й чого нічим не мож­на виправдати». Однак саме в тому році, коли мільйони українських селян вмирали голодною смер­тю, уряд ЗША налагодив дипломатичні стосунки з СРСР. На жаль. Захід не вжив дієвих засобів впливу на Москву, потураючи їй, по-суті, у проведені зло­чинної політики.

У наш час немає людей, які б заперечували існуван­ня жахливого голоду. На Заході з'являється все більше істориків і навіть політиків, які говорять прав­ду про Голодомор. Серед них був американський вче­ний Джеймс Мейс, котрий очолював дослідницьку гру­пу спеціальної комісії при Конгресі ЗША, що в 1980- ті роки аналізувала події 1932 -1933 років. На його позицію вплинуло почуття провини за ставлення офі­ційних кіл ЗША до Голодо­мору, особливо налагод­ження в 1933 р. диплома­тичних стосунків з СРСР. 

Як визнавав Мейс: «Мені хо­четься хоч якоюсь мірою спокутувати величезну про­вину західної науки перед українською наукою і аме­риканського народу перед українським народом».

Росія, яка проголосила себе спадкоємницею СРСР, донині займає негативну позицію щодо визнання Го­лодомору геноцидом украї­нської нації. Москва вживає всіх можливих заходів на міжнародній арені, щоб за­перечити антиукраїнський характер трагедії. Російсь­ке керівництво вдавалося навіть до шантажу деяких держав, щоб не допустити визнання ними Голодомору геноцидом. На жаль, і в на­шому суспільстві немає єдиної позиції в питанні про те, що ж відбулося в 1932- 1933 роках на землях Ра­дянської України. За Закон України «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» у 2006 році проголосувало лише трохи більше, ніж по­ловина депутатів Верховної Ради.

Необхідно, щоб надалі відзначення таких подій сприяло виробленню спільних підходів серед усіх жителів держави. До вша­нування пам'яті жертв Голо­домору мають долучилися як органи державної влади, гак і громадськість. На да­ний час ініціаторами відзна­чення річниці трагедії час­то виступають об'єднання громадян. Зокрема, з ініціа­тиви Громадського коміте­ту із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років 26 лис­топада 2011 року відбу­деться всеукраїнський ме­моріальний захід у Києві біля Національного музею «Меморіал пам'яті жертв голодоморів», пройдуть вшанування у всіх містах країни. Світовий конгрес українців організовує захо­ди у столицях 32 країн.

Цьогорічний всеукраї­нський громадський ме­моріальний захід буде, зокрема, присвячено вша­нуванню пам'яті дітей, вбитих і ненароджених внаслідок трагічних подій 1932-1933 років. «Толі нас міг врятувати хліб, тепер нас врятує пам'ять. Приходь. Пам'ятай. Запа­ли свічку!» - закликають українців організатори акції. До участі в заходах запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні. О 16- й годині 26 листопада - за­гальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої мільйони українців запалять свічки біля Меморіалів Го­лодомору та на вікнах своїх домівок.

Раніше Громадський ко­мітет звернувся до телерадіокомпаній з проханням дотриматися жалобного мовлення 26 листопада. Це звернення підтримало по­над 4000 провідних українських мистецьких і гро­мадських діячів та просто небайдужих українців. Відтак Національна рада України з питань телеба­чення та радіомовлення підтримала заклик гро­мадськості до телерадіокомпаній відмовитись від розважальних передач на телебаченні та радіо в День пам'яті жертв Голодоморів.

У цей день у всіх регіо­нах пройдуть жалобні захо­ди за участю керівників органів влади, представ­ників громадсько-політич­них сил, зокрема, покладан­ня вінків та композицій із житніх і пшеничних колосків до пам'ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів і політичних репресій. Одночасно, на всій території держави передбачено приспущення державних пра­порів.

Всі небайдужі мешканці Миколаївщини можуть до­лучитися до проведення заходів, підготовлених орг­комітетом.

Цікаво знати: хочете дізнатись більше про стан сельского хозяйства в Україні, тоді запрошуємо на miragro.com, де зібрана та структурована вся інформація щодо сільської сфери діяльності...