Віднедавна бійниці старого дота, котрі чимало бачили за свою столітню історію, із здивуванням споглядають на новітні компактні споруди, котрі майже миттєво виросли під його «носом». Чудо тодішньої інженерної думки споглядає із цікавістю на найсучасніший завод із технологіями, котрих і не могли уявити собі австрійські інженери початку минулого століття. Щодня десятки багатотоннажних машин торують звідси маршрути у всі найбільші будівельні супермаркети Західної України.
Завод будівельних сумішей марки Ceresit розпочав роботу ще два роки тому. Та сьогодні є нагода знову поцікавитись його справами. Адже у серпні розпочав відвантажувати продукцію цех рідких будівельних сумішей. Після успішно реалізованого інвестиційного проекту з будівництва потужностей для випуску сухих будівельних сумішей, відчуваючи підтримку влади на всіх рівнях від міста до області та персональну підтримку голови Львівської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка, голови Миколаївської райдержадміністрації Ігора Пілки та міського голови Миколаєва Ігора Хімчака «Хенкель Баутехнік (Україна)» додатково інвестував кошти у розвиток виробництва. Не весь запланований асортимент сьогодні виходить із цеху,та невдовзі продукуватимуть усе заплановане. Потужність нового виробництва – 26 тисяч тонн готової продукції на рік. Оскільки рідкі суміші дорожчі, то й фінансова складова значно зросте. А це додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів, що дуже немаловажне для економіки Миколаївського району у цей непростий період.
Нагадаю, що завод може продукувати 210 тисяч тонн сухих сумішей, і сьогодні, не зважаючи на те, що будіндустрія перебуває у кризовому стані, поступово збільшує випуск продукції. Слід врахувати, що 90% компонентів сумішей закуповуються у місцевих виробників. Отож, у кожному кубі піску, у кожній тонні цементу є також кошти «Хенкеля», котрі, знову ж таки, частково поповнюють наші місцеві бюджети. Уже сьогодні такі платежі відчутні, адже від недавнього початку роботи на 1 січня цього року тільки компанією напряму сплачено до бюджетів усіх рівнів понад 14 млн. гривень. А скільки опосередковано… Не зайве нагадати, що поступово наші підприємці перебирають на себе і перевезення вантажів, виконують чимало сервісних робіт. Завод дає роботу все більшому колу наших земляків.
Із пуском нового цеху кількість працюючих зросла до 120, а при роботі на повну потужність ще кілька десятків жителів району будуть працевлаштовані. Заробітна плата на підприємстві значно вища, ніж середні показники і у районі, і в області. Зараз колектив на 40% складається із жителів Миколаєва, ще 30% – із Пісочни, Черниці, Рудників, із інших сіл та Нового Роздолу.
Щодо кадрової політики загалом, то тут враховується багато факторів. Це і вік, і освіта, і досвід роботи. Навіть робітничі посади посідають, переважно, особи із вищою освітою. Відбір ретельний, тому не було ще жодного випадку звільнення за якісь порушення. Люди дорожать роботою. А підприємство створює належні умови: заробітна плата, харчування, спецодяг, довезення. Велика увага приділяється охороні праці, контролю за якістю продукції. «Хенкель Баутехнік (Україна)» використовує працю тільки наших співвітчизників, мабуть, тому і уникає багатьох проблем, із якими стикаються інші іноземні компанії. Середній вік працівників заводу – біля 30 років. Зрештою, і новий керівник, Андрій Дрималик, тільки недавно подолав цей віковий рубіж, хоч працює тут не перший рік, керував лабораторією, має ступінь кандидата наук. Наукова робота стосувалась саме сухих будівельних сумішей.
Не забувають заводчани і про соціальні зобов’язання. Посильна допомога надається і району, і місту. Цінують тут і той рівень взаємовигідної співпраці, котрого вдалося досягти із гілками місцевої влади. Сприяння відчувають і від міської ради, обласної та районної адміністрацій. Усі розуміють, що успішна робота підприємства позитивно впливає і на фінансові показники місцевих бюджетів, і на загальні показники розвитку області, району та Миколаєва.
Сьогодні завод поставляє матеріали для будівництва об’єктів до Євро-2012. І для стадіону, і для аеропорту, й будівництво інших об’єктів, зокрема готелів, без їхньої продукції не обходиться.
…Побачене в новому цеху не може не захоплювати. Встановлене найсучасніше обладнання , виготовлене в Україні, Іспанії, Польщі, Італії , Бельгії. Усі процеси максимально автоматизовані, починаючі з приготування сумішей та до їх пакування, все працює навдивовижу злагоджено і продуктивно. Новісінька лабораторія постійно контролює якісні показники. Добре було б, щоб у нашій країні усе було організовано так чітко і раціонально. Можливо, тоді і рівень життя був би, як у Німеччині.
Компанія дбає не тільки про випуск продукції. В Україні вже працюють 450 центрів тонування, де за вибором покупця автоматично забарвлять куплену фарбу чи штукатурку у один із 350 відтінків кольорів. Все – для зручності клієнта. Триває розвиток системи підготовки кадрів у рамках програми «Хенкель Академія». Відрадно, що тут залучений і наш Миколаївський ліцей. А спеціалісти із такими знаннями сьогодні дуже потрібні. Нові матеріали та технології потребують нових знань.
Компанією вже інвестовано у нове виробництво понад 30 мільйонів гривень. Ці значні кошти працюють і на нас, на кожного жителя. Мені ж пригадалась недавня зустріч із нашим земляком, котрий понад 10 років працює водієм вантажівки у ЗША, об’їздив чи не усю цю країну. Найбільше його здивували не хмарочоси чи тамтешні дороги, а те, що у кожному містечку працює, принаймні, кілька невеликих заводів чи фабрик. І саме їхня робота є основою добробуту населення та показником могутності країни. Миколаївщина за роки Незалежності, на жаль, втратила дуже багато. Здобутки ж сьогодні обчислюються чи не одним оцим заводом. Можливо, вслід за ним прийдуть й інші інвестори, бо щось не видно, як ми самотужки вирішимо проблеми безробіття і, як наслідок, безгрошів’я. Саме тому стільки наголошують зі всіх владних трибун про потребу в інвестиціях. Поки що із задекларованого та обіцяного маємо тільки «Хенкель». І щиро радіємо його успіхам.
На сайті
ВКонтакті
Коментарі
нашо ви одно й то саме пишете, єдріт мадрід
там така жвава діскусія шо піпєц
Стрічка RSS коментарів цього запису.