Акушерський корпус, будівництво якого у Миколаєві вже, дякувати Богу, вийшло на фінішну пряму, планують нарешті здати в експлуатацію до цьогорічного Дня Незалежності. Принаймні, на це сподівається головний медик Миколаївського району, а за сумісництвом і депутат Львівської обласної ради, Богдан Чечотка.
Щоправда, причиною зустрічі із керівником миколаївських медиків стали запитання, які виникли у наших читачів, насамперед, з приводу інформації про те, що на одній із сесій депутати Миколаївської районної ради погодили передачу функцій замовника будівництва акушерського корпусу від Миколаївської райдержадміністрації до управління капітального будівництва ОДА. Водночас, у бюджетному проекті на 2012 рік, згідно із пунктом 17.5 сказано: “При формуванні районної інвестиційної програми сконцентрувати кошти районного та місцевих бюджетів району на повне завершення будівництва та введення в експлуатацію у 2012 році акушерського корпусу в Миколаєві. Також на даний об'єкт спрямовувати кошти від повернення сільськогосподарської позики сільгоспвиробникам району”. І це вказує на те, що хоч замовник будівництва змінився, та район і надалі його фінансуватиме. Відтак, маємо два запитання: чи доцільно було змінювати замовника, коли спорудження пологового вже на етапі завершення і чи не стане це причиною зміни власника? Простіше кажучи, люди чомусь вважають, що раз Львів став замовником будівництва, то й новобудова стане комунальною власністю області, яка, на додачу, фінансуватиметься із місцевого бюджету...
- Пане Богдане, як усе насправді?
- Так, будівництво нашого пологового і справді змінило замовника. За рішенням районних депутатів ним тепер займатиметься управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації. Добре це чи погано? Гадаю, на нинішній, не дуже розкішний, районний бюджет, викроїти суму, необхідну для завершення будівництва буде проблематично. А оскільки, і це - загальновідомо, об'єкти, замовником яких є УКБ, значно краще фінансуються, то є надія, що, ставши замовником, область таки допоможе нам здати об'єкт в експлуатацію, а ми вже допомагатимемо по-можливості. Щодо підпорядкування, то жителі району можуть не перейматися,- новий акушерський корпус буде власністю районної громади. Відразу після відкриття він буде переданий на наш баланс. До речі, вже маємо виготовлено і державний акт на землю.
- Що ж, гадаю, це пояснює і те, що на завершення будівництва залучатимуться й кошти з районного бюджету. Однак, скільки ще потрібно тих коштів?
- У 2008 році, коли був останній перерахунок кошторису будівництва, нам було доведено цифру - понад мільйон гривень. Але на сьогодні, із врахуванням інфляції, а також вартості медичного обладнання, ця цифра, звісно, значно більша. Та, знову ж таки, сподіватимемось, що область допоможе. Адже, як зауважив під час відвідин нашого району тодішній голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, такий об'єкт повинен мата статус «першочергового» лише тому, що у ньому буде народжуватися наше майбутнє.
- До речі, усі в районі знають, що призначення новобудови - акушерство. Які ще відділи плануєте розмістити у цьому корпусі? Чи, бува, не центр реабілітації, про який говорилося на сесії районної ради?
- Ні, в новому корпусі будуть працювати гінекологія, жіноча консультація і пологовий. Бо саме для цього лікарня і будувалася. А створення центру соціальної реабілітації дітей - інвалідів, - це зовсім інша програма, яка фінансуватиметься із державного бюджету і вона є більш соціальною, а ніж медичною. Та це не означає, що ми не будемо причетні до її реалізації. Зрештою, медичний напрямок можна буде вписати в статут. До того ж, приміщення для реабілітаційного центру ми вже підібрали і це споруда, де раніше був очний відділ. Вона добре збереглася, відтак, не потребуватиме серйозного ремонту. На черзі – закупівля необхідного обладнання, зі спеціалістами теж проблем не буде...Отже, думаю, вже зовсім скоро діти, які потребують соціальної реабілітації (інваліди, із неблагополучних родин, напівсироти), зможуть спілкуватися зі спеціалістами. Загалом, якщо говорити про перспективу центру, то тут маю значно серйозніші плани. У нас в районі є 24 «спинальники». В основному це молоді, сильні люди, які мають травми хребта. Якби вони мали можливість займатися відновлювальними вправами, то хто знає, можливо і встали б з інвалідних візків. А ті хто переніс інсульти? Їм би теж не завадив курс реабілітації. Інша річ, що можливості на це нема... Словом, тут у нас непочатий край роботи.
- Пане Богдане, залишилося у нас ще одне не дуже приємне запитання... У травні минулого року миколаївська медицина оскандалилася трагічним випадком: у пологовому померла породілля. Тоді, Ви повідомили «...Вістям», що справу медика, якого підозрювали у причетності до смерті жінки, передано де Львівської обласної прокуратури. Однак на сьогодні до нас дійшли чутки, що ця особа знову на роботі...
- Так, справа була передана до прокуратури. Але, на - жаль, нас ніхто не інформує про перебіг слідства. Усе, що відомо, то лиш те, що тривають експертизи... Щодо повернення цієї людини на роботу, то я хочу заспокоїти наших пацієнток, бо вона працює у жіночій консультації - важить, вимірює тиск майбутнім мамам, виписує рецепти. До лікарської практики недопущена. І у найближчі п'ять років цього точно не станеться...
- Від імені наших читачів дякуємо за цікаву розмову, бажаю успіхів у роботі.
На сайті
ВКонтакті