Народився 24.08.1950 р. у м.Нижні Устріки. Син Мирослава Усцького. Закінчив середню школу №1 м.Миколаєва та лісогосподарський факультет
Львівського лісотехнічного інституту (1971). Довгі роки працював інженером-таксатором, брав участь у багатьох експедиціях у ліси України, Північної Росії (Кострома, Ярославль), Уралу та Сибіру (Західні Саяни). Провідний вчений в галузі лісівництва, захисту і таксації лісів, завідувач лабораторії захисту та підвищення стійкості лісів у Харківському науково- дослідному інституті лісового господарства і агролісомеліорації НАН України. Автор більше 50 наукових робіт з цих проблем, учасник багатьох міжнародних конференцій та симпозіумів.
Тонкий поет-лірик, вірші якого, на жаль, розкидані по різних періодичних виданнях і досі не зібрані хоча б у збірку. Декілька його поезій присвячені Миколаєву.
У 1967 — 1971 рр. в домі Усцьких збиралося миколаївське студентство.
Іван Усцький був редактор (разом з Леонтієм Войтовичем) рукописного часопису «Футур» (1967 — 1970), в якому пробували свої сили учасники цих зібрань. Писали під різними жартівливими псевдонімами (Стецько Байрон, Хома Руставелі, Жора Сааді, Федя Гюго та іп.), бо в ті часи за подібну творчість можна було щонайменше вилетіти з вищих студій. Активними учасниками цього гуртка були Лев Величко, Роман Яцук, Степан Добушовський, Ярослава Ковалишин, Зена Говикович, Іра Войтович, Євген Надольський, Андрій Іщак, Михайло Кордюк, Валерій Дембовський, Касьян Добушовський, Семен Мороз, Леся Жуковська, а з молодшої генерації — Таня Усцька, Зіновій Іщак, Олег Пришляк, Володимир Ворон, Люба Яріш, Мирослава Припутницька, Іванка Добушовська.
На сайті
ВКонтакті