Народився 14.10.1883 р. у с.Іванівцях Жидачівського повіту. Помер 27.06.1940 р. у Роздолі, де і похований. Син народного вчителя Івана Кревецького. Історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст. Дійсний член НТШ, директор бібліотеки НТШ (1905 - 1914. 1921 - 1937), редактор часописів «Наша школа» (Львів, 1909 - 1912), «Республіка» (урядовий часопис ЗУНР, Станіславів, 1919), «Стара Україна» (1924 - 1925), редактор літературно-наукового відділу часопису «Нова зоря» (Львів).
Молоді роки і залишок життя провів у м. Роздолі, де поховані і інші члени родили Кревецьких. Початкову освіту здобув у Роздолі, середню — в Українській Академічній гімназії у Львові (1903), вищу — на філософському відділі Львівського університету (1907). Один з кращих учнів Михайла Грушевського. Один з провідних українських спеціалістів, які займалися теорією написання мемуарів, їх значенням для історії та молодшого покоління, що хоче брати участь у публічному та громадському житті. Цій ділянці науки він присвятив ряд статей під назвою «Мемуари» у львівській «Новій зорі» за 1930 р., починаючи від числа один, де розглядав критично українську мемуарестичну літературу, порівнюючи її з подібною в інших народів.
Іван Кревецький - автор більше 40 праць, друкованих переважно у «Записках НТШ», які присвячені в основному історії Галичини XIX ст., військовій історії та бібліографії.