Народився 3 квітня 1875 р. у с.Розвадові поблизу Миколаєва. Помер 6 березня 1946 р. у Мюнхені. Син Василя Коренця (1848 — 1916), учителя розвадівської народної школи , а потім довголітнього директора школи на Ланах, на передмісті Стрия. Історик, географ, педагог, теоретик і практик кооперативного руху.
По закінченні Стрийської гімназії у 1893 р. вступив на філософський факультет Львівського університету. Вивчав історію, географію, українську мову і літературу. Був кращим студентом у семінарах професорів Михайла Грушевського і Ісидора Шарапевича. Закінчив університет у 1897 р. і викладав історію у гімназіях Перемишля, Коросна, у філії Української Академічної гімназії у Львові. Автор цього дослідження мав щастя бути учнем Дениса Корейця у філії Української Академічної гімназії у Львові. Розуміючи значення кооперації, торгівлі, підприємництва для господарського життя народу, він присвятив багато уваги, часу і праці тим проблемам. Був сеньйором українського кооперативного руху і піонером кооперативного шкільництва. У 1917 - 1934 рр. Денис Коренець був директором української торговельної школи т-ва «Просвіта», засновником Вищих кооперативних курсів для абітурієнтів українських гімназій під патронатом т-ва «Рідна школа». У 1935 р. на вимогу польської державної шкільної влади під претекстом, що він «не може опанувати протидержавних настроїв молоді у школі», змушений був передати правління школисвоєму наступникові. Як педагог виховав численні кадри фахових і ідейних кооператорів, будівничих господарського життя нашого народу.
Був головою Крайового Союзу господарсько-торговельних спілок, засновником і головою Центросоюзу — крайової централі загально-закупної й збутової кооперації, головою т-ва «Рідна школа», членом Головного виділу т-ва «Просвіта». Залишив багато праць на історичну, економічну і освітню тематику. Регулярно друкувався у «Господарсько-кооперативному часописі», «Кооперативній Республіці», «Ділі», "Новому часі", «Краківських вістях». Окремими брошурами вийшли його розвідки «Наше фахове шкільництво» (1935) та про д-ра Теофіля Кормоша з Перемишля.
Був також організатором туристичного товариства «Плай» і автором туристичних довідників по Бойківщиніі. При його допомозі у 1937 р. в Миколаєві з'явилося відділення «Українбанку».
Вцілівши при першій більшовицькій окупації у 1939 — 1941 рр., у 1944 р. виїхав на еміграцію. Загинув трагічно під колесами військового авто. Похований на мюнхенському цвинтарі "Вестфрідгоф".
Був одружений з Ольгою Добрянською (1880 - 1977), громадською діячкою і письменницею. Його старший браг о.Олександр Коренець написав "Молитвенник для жовнірів українців-католиків". Сестра Софія Коренець закінчила Музичну Академію у Відні і співала у віденській опері, виступала з концертами, пропагуючи українську пісню як у рідному краї, так і у Познаці, Відні та Римі. Сестра Марія (1879 - 1930) вчителювала у Стрию, була одружена з Володимиром Устияновичом. сином Миколи Устияновича і братом Корнила Устияновича, залізничником, який у часи ЗУНР був начальником станції у Стрию.
Comments:
На сайті
ВКонтакті